Виклики нового часу

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

(із сайту МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ)

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни

Реформу НУШ розраховано на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятиліть. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними.

Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою.

Новий Стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно проходить апробацію у 100 школах по всій Україні. З 2018/2019 навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі мають працювати за іншими підходами, тому протягом 2018-2019 років відбувається масштабне перенавчання вчителів початкової школи. Вони проходять як дистанційне навчання (онлайн-курс на освітній платформі EdEra), так і очні сесії, в межах яких спеціально підготовлені тренери закріплюють знання педагогів на практиці.

Також у 2019 році стартував пілот з добровільної сертифікації вчителів, мета якого – виявити та стимулювати вчителів з високим рівнем професійної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

У 2019 році на зміну процедури атестації шкіл, що мала виключно наглядово-контрольні функції, прийшов Порядок проведення інституційного аудиту, який має стати інструментом підтримки закладів. На допомогу директорам шкіл Державною службою якості освіти розроблено Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО.

Основні засади реформи шкільної освіти та орієнтовний графік впровадження реформи викладено в Концепції Нової української школи. (English version). Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції Міністерством освіти і науки у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта» було створено сайт «Нова українська школа».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми у МОН переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

·         вільне володіння державною мовою;

·         здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

·         математична компетентність;

·         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·         інноваційність;

·         екологічна компетентність;

·         інформаційно-комунікаційна компетентність;

·         навчання впродовж життя;

·         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·         культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність.

Державні стандарти можуть розширювати цей список.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчаються за діяльнісним підходом – тобто частіше щось роблять замість того, щоб просто сидіти за партами і слухати вчителя. Концепція НУШ пропонує також впроваджувати інтегроване та проєктне навчання. Це сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ, адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

Міністерством розроблено нову модель оцінювання учнів у межах Нової української школи. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень. Оновлена модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, яке дає можливість зробити висновки саме щодо процесу навчання, а не тільки результату (кількості помилок) та поступу учня.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою є Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Має запрацювати принцип «гроші ходять за вчителем»: педагоги зможуть підвищувати кваліфікацію за державні кошти не лише в Інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й в обраних самими педагогами організаціях. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватись щорічно.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації. На початку 2019 року стартував пілотний проєкт сертифікації вчителів початкових класів, у якому беруть участь понад 800 педагогів з усієї України.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

     НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть пліч-о-пліч.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

    Окрім того, керівників шкіл (як і вчителів) уже приймають на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після цього така людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів у іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

     Один із принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі – між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

    Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

  Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

ІНТЕРАКТИВНИЙ УРОК В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

     До школи прийшла особистість! Як її помітити?

Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи таким чином традиційний урок в інтерактивний.

Структура інтерактивного уроку відрізняється від загальновідомої структури комбінованого уроку. Його етапи:

I.    Мотивація.

II.    Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

III.    Надання необхідної інформації.

IV.    Інтерактивна вправа (центральна частина заняття).

V.    Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку. 

 МОТИВАЦІЯ (5 % часу)

Мета етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Без виникнення мотивів учіння й мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання. Тому на цьому етапі можуть бути використані такі прийоми:

бесіда, короткочасна розповідь, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія.

Вправа "Банани"

Вчитель вибирає ключове слово уроку і зашифровує його за допомогою фрази.

Наприклад: ЗАКРЕІСЛІМТЬЕСЛОННВОИК 

ЗАКРЕІСЛІМТЬЕСЛОННВОИК  (закресліть слово,  іменник)

Вправа "Роз'єднай слова"

 Вчитель добирає вислів, гасло уроку, записуючи усі слова разом і дає учням  завдання прочитати вираз.

Наприклад: Українанашабатьківщина.( Україна наша батьківщина),  Людинапочинаєтьсяздобра.(Людина починається з добра.)

Вправа "Вилучи зайве"

Вправа "Криголам"

Вчитель  добирає вірш, який  , який можна намалювати і показати в русі. Спочатку сам розпочинає урок з цього вірша, а потім пропонує учням повторити за ним за допомогою малюнків чи рухами.

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимов існи

І знов родивсь на світ. М. Познанська

Вправа "Дешифрувальник"

Вправа "Мікрофон"

Учням ставлять запитання:

Наприклад: уроки з предмету "Я і Україна" в 4 класі

- Які ви знаєте права громадянина? Які обов'язки має виконувати громадянин?

- Що таке символіка? 

- Чому потрібно вивчати і шанувати символи свого краю?

уроки з предмету "Українське читання" в 4 класі 

- Чому тварини наші вірні друзі?

- Що таке Літературна казка?

- Яке твоє найзаповітніше бажання?

 Інтерактивна технологія «Незакінчене речення». 

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.

Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки».

Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.

1.    На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені).

2.    На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).

3.    На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).

4.    На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).

5.    ... 

Вправа "Скринька скарг"

 Вчитель готує скриньку, аркуші паперу,  пропонує учням написати скарги щодо сприймання теми уроку і вкинути у "Скриньку скарг"

  

Вправа "Задом на перед"

Слід створити таку мотиваційну ситуацію, щоб уявити, що подана інформація неправильна, тобто розглянути проблему з протилежної точки зору.

Наприклад: уроки з предмету "Я і Україна" в  2 класі. "Людина - частина неживої природи"("Людина - частина живої природи"), "Столиця України - не Київ" (Київ - столиця України),

в 4 класі - "Земля - не планета сонячної системи" ("Земля -  планета сонячної системи"), "Сонце - найдальша зірка до Землі", ( Сонце - найближча зірка до Землі").

  Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (5 % часу)

Мета вчителя — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Формулювання очікуваних результатів уроку — цс принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:

—    висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);

—    чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

—    чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;

—    учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має:

—    назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;

—    якщо назва теми істить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;

—    попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;

—    нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягай вони цих результатів.

Наприклад:

Урок української мови , 4 клас.

Тема. правопис особових закінчень у дієсловах другої особи, "Висловіть мету уроку, використовуючи фразу "Цей урок навчить мене..."

                 Надання необхідної інформації (10—15 %)

 Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. 

Цс може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. 

Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. 

Наприклад:

Урок української мови , 4 клас.

Тема. Змінювання дієслів за часами.

-Провідміняйте слова за часами. Учні по черзі висловлюють свої думки.

Використання технічних засобів на уроках природознавства, основ здоров'я, математики...

Вправа "Кутки"

Вправа "Ґронування"

Вправа"кубування"

Вправа"Діаграма Венна" 

Вправа "Карусель"

Вправа "Мозковий штурм" 

Вправа "П'ять слів - три слова"

(На аркуші члени групи записують спочатку 5 слів до теми уроку, а тоді вибирають 3 найвлучніших, пояснюючи свій вибір.

Інтерактивна вправа (центральна частина заняття) 50-60 %

   Обов'язковою є така послідошіість і регламент проведення інтерактивної вправи:

1.    Інструктування (2—3 хвилини).

2.    Об'єднання в групи або розподіл ролей (1—2 хвилини).

3.    Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5—15 хвилин).

4.    Презентація результатів виконання вправи (З— 15 хвилин).

Вправа "Читання з пеердбаченням"

Вправа "Система позначок"

Вправа "Ажурна пилка"

Вправа "Добре-погано"

Вправа "Пішохідний тур" (Ефективно під ознайомлення з текстомЮ узагальнення матеріалу)

 Вправа "Метод ПРЕС"

  Українська мова, 4-й клас.

Тема. Однорідні члени речення.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:

1-ша    пара — «Я вважаю, що...»

2-га    пара — «...тому, що...»

3-ти    пара — «...наприклад...»

4-та    пара — «Таким чином...»

Вправа "Обери позицію"

 Урок читання, 3-й клас.

Тема. Вавилонська вежа.

Організаційна підготовка — 2 хвилини.

Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

—    різноманітність мов на землі;

—    могутність Вавилонської держави;

—    міцність віри в Бога;

—    неминуче покарання за людську погорду.

Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.

«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» — легенда про погорду як найбільший людський гріх.

«Вавилонська вежа» — легенда-згадка про часи, коли па землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2—4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обго-

Технологія «Акваріум».

Урок математики  4-й клас.

Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюют ь свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.

Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-скснромт «Пожежа».

Урок природознавства, 3-й клас.Теща. Ланцюг живлення.

Клас ділиться на

—    «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);

—    «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);

—    «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діги з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», викопуючи свої ролі.

Потім збираються в свої групи й вирішують проблему.

Після обговорення ситуації виходять з ролей:

—    Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?

—    Що подобалося під час гри, що ні?

—    Чи бували ви самі в подібній ситуації?

—    Чи була вирішена проблема? Чому? Як?

—    Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити?

—    Яким чином цей досвід може вплинути па ваше подальше життя?

Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку.

Мстодика проведення рсфлсксіі на уроці містить наступні стани.

1.    Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи).

2.    Підновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних).

3.    Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.

4.    Виявлення і формулювання результатів рефлексії:

—    предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання);

—    способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності;

—    гіпотези щодо майбутньої діяльності.

Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків,схем, графіків.

Технологія «Дерево рішень».

Урок математики, 4-й юшс.Тема. Дія додавання. Закони додавання.

На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево.

Завдання І. Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні.

Завдання 2. Обговорити свої дії в парах, дійти до суті дії додавання на прикладі натурального ряду чисел.

 Вправа "Сенкан"

Вправа "Абетковий суп"

Вправа "Тест"

Вправа "Крісло автора"

Вправа "Інтерв'ю"

Вправа "Незакінчені речення"

Вправа "Обери позицію"

 Вправа "Виграш у лотереї"

Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мсту — створити комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.