Самоосвіта

  

ПЛАН САМООСВІТИ

ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

   Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Суспільство завжди ставило і буде ставити перед вчителем високі вимоги. Для того, щоб вчити інших, потрібно знати більше, ніж інші. Тому самоосвіта є головним завданням кожного вчителя.

          Самоосвіта- це розвивальна і творча діяльність педагога, яка розглядається як сукупність складових:

        Самооцінка (вміння оцінювати свої можливості);

        Самооблік  (вміння брати до уваги наявність своїх якостей );

        Самовизначення (вміння обрати своє місце у житті, суспільстві);

        Самоорганізація (планувати, організовувати власну діяльність);

        Самореалізація (реалізація своїх можливостей);

        Самокритичність (вміння критично оцінювати переваги і недоліки власної роботи);

        Саморозвиток (результат самоосвіти).

Умови формування та розвитку потреби в саморозвитку та  в самоосвіті педагогів:

-         розширення обсягу пізнавальної інформації та джерел, способів її отримання, збагачення програмового матеріалу новітніми фактами та висновками, використання у викладанні різних засобів навчання, використання додаткової літератури,залучення позапрограмних джерел інформації;

-         перехід від репродуктивної до творчої діяльності: дії за зразком, звичайний переказ матеріалу, самостійне доведення, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, самостійне творче застосування отриманих знань, розв’язання нестандартних завдань;

-         урахування пізнавальних можливостей учнів: диференційований підхід до учнів, урахування їхніх об’єктивних пізнавальних можливостей, урахування суб’єктивних уявлень школярів про свої можливості;

-         усвідомлення особистої та суспільної значущості  самоосвіти та саморозвитку: розкриття значущості загальної середньої освіти; демонстрація значущості системи знань, розуміння значущості кожного окремого завдання, заняття.

В  основу організації самоосвіти педагога покладені такі принципи:

        системність та послідовність самоосвіти;

        зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;

        взаємозв’язок наукових і методичних знань у самоосвітній праці вчителя;

        комплексне вивчення психолого-педагогічних і науково-методичних

     проблем;

        відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки пе6дагога, його інтересом та нахилам.

Самоосвіта педагога здійснюється за наявності таких  ознак:

1. Самоосвіта як процес пізнання передбачає не просте закріплення професійних знань, або засвоєння вже відомої  наукової інформації, а має за мету придбання нових наукових і методичних знань, практичних навичок.

2. Самоосвіта повинна бути неперервною, поповнення і оновлення пових знань, має здійснюватись на підставі попередньої професійної підготовки педагога. Систематичність і безперервність цієї діяльності регулюються планами та програмами самоосвіти.

3. Самоосвіта має сприяти оволодінню педагогом засобами застосування професійних знань у його практичній діяльності.

Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег.Таким чином, творчо працюючий вчитель сам собі створює особистий імідж.

Імідж, який сприймається – це той образ, який бачать інші.

Мотиви для формування безперервної освіти педагогів:

-         прагнення до постійного самовдосконалення;

-         прагнення до самовираження;

-         прагнення до самореалізації та самоствердження особистості;

-         професійне зростання;

-         розширення кругозору;

-         підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;

-         наявність пізнавальної зацікавленості;

-         створення позитивного іміджу серед учнів, батьків, колег;

-         підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;

-         отримання нагород;

-         підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях підпорядкування.

Форми представлення результату самоосвіти:

-         традиційні (доповідь; виступи на семінарі; на педагогічній раді; на засіданні ШМО; розробки пакету поурочного планування з теми чи групи тем; комплекс дидактичного матеріалу з предмета; збірники практичних, контрольних робіт; розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета; розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів; розробка олімпіад них завдань для підготовки учнів; база даних питань і задач з предмета тощо);

-          інноваційні ( проект; розробка електронних уроків. Авторських посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної web- сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм тощо);

-         науково- методичні (методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка;методичний чи діагностичний кейс; сторення термінологічного словника; творчий звіт тощо).

  

САМОАНАЛІЗ УРОКУ

1. Тип і вид уроку, зв'язок його з попередніми.

2. Які головні завдання уроку, як вони враховані під час реалізації мети уроку?

3. Чи раціонально використано час уроку?

4. Чи раціональна структура уроку для реалізації головних завдань, досягнення мети?

5. Які методи навчання використано для вивчення нового матеріалу?

6. Як здійснюється контакт із класом, окремими учнями?

7. Ефективність організації самостійної роботи.

8. Чи були елементи самоосвіти, самовиховання?

9. Чи використано індивідуальний і груповий підхід до навчання?

10.Як організовано контроль і самоконтроль за активністю знань?

11.Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність учнів?

12.Запобігання розумовому перевантаженню учнів та його подолання.

13.Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів.

14.Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм взаємин учителя та учня.

15.Елементи, етапи, форми, методи, які були найвдалішими.

16.Що із запланованого не вдалося? Чому?

17.Чи цікавив урок учнів?

18.Як працювати над подоланням недоліків? Яка необхідна допомога?

САМОАНАЛІЗ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

1. Найменування виховного заходу, дата, місце проведення, вік дітей, що взяли в ньому участь.

2. Визначення форми (жанру) заходу: етична бесіда, диспут, свято, похід-екскурсія, психологічний тренінг, урок самоврядування тощо.

3. Конкретні педагогічні цілі й виховні завдання цього заходу (головною метою виховного заходу є зміна стосунків).

Наприклад:

• Виховання інтересу до спорту, техніки, науки, мистецтва, політики, тощо;

• Формування здатності до збагачення власного внутрішнього світу, самовиховання;

• Зміна характеру міжособистісних стосунків у класному колективі (виховання в учнів поваги один до одного);

• Зміна ставлення до якогось члена колективу (в результаті його цікавої розповіді про своє захоплення, про яке ніхто раніше в класі не знав, у нього можуть з’явитися товариші);

• Виявлення, розвиток здібностей будь-якого із членів колективу, забезпечення зміни його ставлення до себе;

• Вивчення учнями правил поведінки (етикету): на вечорі, танцях, банкеті тощо.

4. Наявність плану підготовки та проведення заходу, його продуманість, доцільність, завершеність.

5. Участь колективу вихованців у розробці планів проведення заходу і їх мотивація до активної діяльності.

6. Хід підготовчої роботи, розподіл доручень, ставлення учасників до її виконання.

7.Педагогічна позиція вчителя, стимулювання ініціативи, активності, самостійності учнів, залучення їх до роботи в ролі помічників.

8. Врахування вікових особливостей, індивідуальних і колективних запитів та інтересів дітей.

9. Позиція школярів під час проведення заходу (активність та ініціатива; байдужість і пасивність).

10.Позитивні, найбільш вдалі моменти заходу, створення виховної ситуації,

у якій учні відчувають радість, гордість за себе і товаришів. Хиби і труднощі у роботі, шляхи їх подолання.

11.Ступінь виконання поставлених завдань.

12.Спрямованість у майбутнє (наявність перспектив), визначення проблеми, на розв’язання якої спрямовані проведені заходи, системність виховної

роботи у класі